Психолог, психотерапевт, дитячий психолог, Олена Коляда

Психотерапевтична група для підлітків від 12 до 14 років

Елена — Sun, 23 Feb 2025 15:23:40 GMT

Проводиться набір у психотерапевтичну групу для підлітків віком від 12 до 14 років.

Наживо, Київ

Для кого ця група?

Для підлітків, які:

• прагнуть спілкування з ровесниками;

• бажають пізнати себе, інших, навколишній світ;

• хочуть дізнатися багато цікавого про дружбу та стосунки;

• бажають навчитися навичкам ефективного спілкування, а також

• навчитися вирішувати конфлікти з однолітками і дорослими;

• хочуть навчитися говорити «Ні», відстоювати свої переконання;

• та багато іншого, що буде цікавим у терапевтичній групі.

Формат роботи: групові ігри, спілкування, арттерапія, фільмотерапія, творчі заняття, дискусії тощо.

Дата і час роботи: щочетверга, 15.00 – 17.00

Кількість у групі – до 8 осіб.

Тривалість роботи групи - 12 зустрічей.

Запис дитини у групу проводиться безоплатно за попередньою співбесідою з одним з організаторів/ тренерів: Цурка Ольга – тел.0973760904, Олена Коляда – тел. 0508195991.

Слово велнес перекладається як «добре самопочуття». Це концепція способу життя, яка включає: помірні фізичні навантаження, збалансоване хар

Елена — Wed, 16 Dec 2020 18:55:09 GMT

Слово велнес перекладається як «добре самопочуття».

Це концепція способу життя, яка включає: помірні фізичні навантаження, збалансоване харчування, комплексний догляд за собою та психічне, або ментальне здоров’я.

З харчуванням та фізичними навантаженнями усе зрозуміло. А от до визначення терміну «психічне здоров’я» багато запитань.

Легко діагностувати проблему з тілом. Можна зробити УЗД, МРТ, лабораторне дослідження крові. А як дізнатися, що є проблеми з психічним здоров’ям? Куди звертатися і як проблеми вирішувати?

Завтра о 19.00 у прямому ефірі на це запитання відповість Олена Коляда @psycholog_okoliada

Олена – практичний психолог, сімейний та дитячий психолог, член реєстру психотерапевтів Української спілки психотерапевтів, Української конфедерації психоаналітичних психотерапій, Асоціації психотерапевтів і психоаналітиків України.

Веде приватну практику та консультує у клініці Смарт Медікал Центр @smartmedicalcenter. Досвід роботи більше 14 років.

Якщо коротко, то Олена мегаекспертна і дуже крута!

Запрошую усіх долучитися до нашої розмови. Поставити запитання для обговорення можна уже зараз в коментарях під дописом або написати мені в особисті повідомлення. На усі запитання відповімо під час ефіру. До зустрічі!

Щиро дякую за допомогу Аліна Столітня (https://www.facebook.com/alina.stolitnya) за запрошення та допомогу!

Запис доступний тут - https://www.instagram.com/tv/CI3nBm0Ha6u/?utm_source=ig_web_button_share_sheet

Теорія прив'язаності: загальні положення та практичні аспекти

Елена — Mon, 23 Nov 2020 15:27:19 GMT

https://www.facebook.com/events/172714764510598

Вебінар 23.11.2020 о 13.15. Робота психіки. Агресія: звідки береться і як працює?

Елена — Tue, 17 Nov 2020 18:23:13 GMT

Запрошую на вебінар 23.11.2020 з 13.15 до 14.15.

Агресія – що це? Чи можна жити без неї? Звідки береться і що з нею можна зробити? Чи можна захистити себе, дітей, близьких від неї? І, нарешті, можливо вона потрібна?
Як відрізнити якість агресії? Як запобігти шкоді, яку може заподіяти агресія? Чи можна запобігти самій агресії і як?

Всі ці питання з ухилом на питання від присутніх ми спробуємо обговорити на зустрічі. Спробуємо зрозуміти сутність агресії у контексті психоаналітичної теорії та, зокрема, теорії прив’язаності.

Формат роботи:
1. Доповідь - 30 хв.
2. Дискусія, питання – 30 хв.

Час та місце: на платформі Zoom, Skype чи у Фейсбуку, уточню після реєстрації.

Реєстація обовязкова тут https://cutt.ly/1g5wK2b.

Як відбувається робота психіки, в чому вона полягає?
Для того щоб ми могли добре давати раду життю, нам потрібно справлятися з різними проявами своєї психіки, наших близьких та оточення. Саме в цьому нам допомагає психіка і те, що вона робить. Мова йде про переживання різних неприємних емоційних проявів як-от: тривоги, агресії тощо, задля гармонійного розвитку та реалізації ініціативи, самоконтролю, гри й праці особистості та у стосунках з іншими.

Психотерапія он-лайн під час карантину/кризи: бути чи не бути?

Елена — Thu, 22 Oct 2020 16:43:32 GMT

Коли є сенс працювати он-лайн:

коли неможлива тимчасово чи взагалі очна робота;
є достатньо добрі умови для роботи: добрий зв’язок та можливість усамітнитися на час сесії.

Чому ватро працювати он-лайн? Підчас карантину/самоізоляції/криз загострюються паніка, страхи, тривожні та депресивні стани через:

зростання напруження та накопичення завдань, які несуть за собою зміни: потрібно організувати домашній офіс, навчання дітей вдома, перебудувати стиль життя тощо;
підвищення ймовірності захворіти (щодо себе, дітей, батьків, близьких), втратити близьких, працездатність, роботу, власний бізнес;
хаос та невизначеність майбутнього та тривогу, викликану зміною способу життя, браком підтримки та відчуття безпеки;
те, що потрібно знаходитись тривалий час в одному приміщенні – інтенсифікує стосунки: посилюються конфлікти, образи тощо;
інше.

Консультування чи психотерапія можуть стати у нагоді, щоб пережити складні часи, полегшити кризи у стосунках та отримувати підтримку, де є можливість; вирішити конфлікт, який загострюється, а не посилити його.

Діти і гаджети: чи є небезпека?

Елена — Sat, 12 Sep 2020 10:29:15 GMT

Гаджети присутні у житті дітей у різних сім’ях по різному. Це може бути телевізор на фоні, весь час ввімкнений комп’ютер, мультики на планшеті або ігри на телефоні. Не завжди можна чітко визначити скільки можна користуватися ними, а скільки – ні. Іноді, зайняти дитину мультиком, це спасіння, а іноді за мультфільмами губляться переживання суті справжніх стосунків. Тоді постає питання, чи не є ті переживання надто тяжкими, що їх потрібно так «ховати»?

Від народження емоційний розвиток дитини залежить від турботи та любові матері. Людська психіка розвивається, спираючись на психіку матері, яка їй у цьому допомагає. А вони у свою чергу, від того наскільки мама має ресурси зберігати власну рівновагу. Дбаючи про немовля мама формує зв'язок / стосунок, ціннішого за який немає нічого у світі. Якщо у цьому стосунку мама переважно у змозі чутливо реагувати на сигнали: звуки, рухи, погляд, поведінку дитини, це робить стосунки міцнішими.

Достатньо добрі стосунки мами з дитиною нівелюють цінність і цікавість дитини до гаджетів, не дають їм підмінити справжні стосунки. Тобто дитина буде цікавитися гаджетами як сучасними приладами, але їм не буде «приписуватися» роль близької особи. Перевагу справжнього стосунку не потрібно показувати, її потрібно відчути. У разі, якщо це можливо, ризики розвитку так званої «комп’ютерної залежності» та супутніх розладів теж в рази стануть нижчими.

Якщо дитина багато часу комунікує з неживим об’єктом, то психіка розвивається аналогічно тому, як цей він працює. Наприклад, телевізор розмовляє, але не чує, телефон виконує шаблонні функції, при цьому не потрібно говорити, потрібно натискати кнопки (такий вид невербальної комунікації) і він нічого не відчуває. Герої мультфільмів говорять тими самими діалогами при повторному перегляді. Стрічка соціальних мереж не показує причинно наслідкових зв’язків, просто майорить яскравими картинками. Така комунікація емоційно бідна та поверхнева, тут не має місця спонтанності, чуйності – вона відбувається у пласкому вимірі та відірвана від реальності, тобто не співвідноситься із розумінням і відчуттями власного життя.

У випадку, якщо мамі з дитиною вдається встановити міцний зв'язок, збудований на розумінні свої потреб та потреб дитини, то з часом він стає найкращим фундаментом для стабільно гармонійно розвиненої психіки дитини. Ключова роль все ж таки полягає у здатності мами розуміти і задовольняти емоційні потреби дитини незалежно від віку (задоволення решти потреб все ж таки залежить від віку). Тобто важлива не лише кількість часу поряд з дитиною, а здатність мами розуміти себе і дитину.

Іноді з різних причин мама може бути збитою з пантелику або заплутатися у стосунках з дитиною. Адже після народження дитини мама одночасно повертається у власному психічному розвитку до віку немовляти, щоб розуміти свою дитину, і, одночасно, перебуває у своєму. В цьому також можуть грати роль тяжкі події в житті сім’ї чи ззовні.

Тоді в нагоді стає психотерапевтична допомога. Вона допомагає повернутися до себе мамі і психічно стати сильною, щоб почути свою дитину. За психотерапевтичною допомогою можна звертатися у будь-якому віці, вона допомагає людині знайти шлях до себе та до інших, тобто реалізуватися як особистість.

Примітка. Під мамою тут ми розуміємо близьку особу, яка виконує роль мами і не є обов’язково родичем.

https://cutt.ly/RfFLIeC

Запобігання суїциду: як почути дитину

Елена — Thu, 10 Sep 2020 15:21:58 GMT

За статистикою ВООЗ, у третьому тисячолітті від суїцидів гине більше людей, ніж через всі війни та насильницькі вбивства разом взяті. Всесвітній день запобігання суїциду – 10 вересня, за задумом представників Міжнародної асоціації по запобіганню самогубствам, покликаний привернути увагу влади й громадськості до цієї проблеми.

За оцінками експертів 1 самогубство стається кожні 40 секунд або 3000 самогубств щодня, або один мільйон чоловік на рік помирає в результаті суїциду. В середньому на кожне самогубство припадає 20 невдалих спроб самогубства, приблизно одне кожні три секунди. Самогубство є найбільш поширеною причиною смерті серед людей у віці 15-24 рокiв. Це 13-та ведуча причина смерті в усьому світі. За даними ВООЗ, самогубство припадає майже на половину всіх випадків насильницької смерті у світі. Число людей, які вмирають у результаті самогубства, як очікується, досягне 1,5 млн. на рік до 2020 року.

Серед молодих людей у віці 15-29 самогубство – друга за значимістю причина смерті після ДТП.

Психічні розлади є причиною скоєння суїцидів у 90% випадків. Симптоми таких розладів можуть бути досить різноманітні.

Як зрозуміти, що дитині не загрожує суїцид або інші наслідки психічного розладу?

1. Варто звертати увагу на психічний стан дитини до того як заходить мова про суїцид. Фахівці звертають увагу, що діти та підлітки можуть інакше, ніж дорослі переживати емоційні проблеми: не так тривало і яскраво виражено як дорослі, не вміють зрозуміло висловитися, що потребують допомоги, іноді, майже непомітно, що дитина страждає. Важливо розуміти, що не завдання дорослих витіснити з життя дитини неприємні почуття чи будь-які згадки про них. Завдання дорослих навчити дитину давати їм ради: поговорити про те, що турбує; зрозуміти, в чому причина; навчити власним прикладом або разом переживати біль чи тривогу, а не ігнорувати неприємні почуття.

2. Однозначно щось негаразд з дитиною, якщо дитина має знижений настрій, роздратована – і це все заважає її життю (навчанню, стосункам тощо); дитина втікає з дому або бреше/ щось приховує; дитина цікавиться або практикує порізи, видирання волосся тощо; забагато має конфліктів у соціумі, які доходять до бійок чи шкоди оточенню чи самій дитині; забагато плаче/стривожена чи дуже зацікавлена темами смерті; у історії сім’ї хтось скоював спроби суїциду (дитина може не знати про це, але емоційно реагувати подібно до того родича); часто хворіє – відомо, що емоційний стан людини впливає на її імунітет.

3. Варто серйозно ставитися до погроз дитини суїцидом. Це добре і у випадку, якщо дитина серйозно про це не думає – можна заспокоїтися, і у випадку, коли думає – так ви зможете їй допомогти.

Чого не треба боятися?

1. Питати дитину, що з нею відбувається і намагатися вислухати її та розібратися, в чому річ: що сталося і засмутило та що можна було би вдіяти. Не варто обов’язково нав’язувати своє бачення вирішення проблеми – цінним є спробувати обговорити різні варіанти, щоб дитина сама усвідомила, що краще для неї з огляду на наслідки.

2. Говорити з дитиною про смерть відповідно до її віку: дитина молодшого віку не буде сприймати смерть як щось реальне, підліток навпаки буде намагатися зрозуміти що ж це таке. Самогубство – є насильницьким видом смерті, отже навряд чи хтось, хто добре чи з добрим почуттям гумору ставиться до себе, буде скоювати його.

Обережно.

Важливо врахувати обставини цікавості дитини до цієї теми: тяжке захворювання когось із родини, смерть когось із кола спілкування чи прагнення зрозуміти сенс життя. Іноді підлітків може цікавити смерть як явище переходу із одного стану у інший або як іноді єдиний вибір, який у них є. Тут важливо дати можливість дитині обговорити тему, зрозуміти, який сенс вона в це вкладає. Якщо дитина має досить повне уявлення про світ і стосунки, навряд чи тема смерті може її привабити насправді. Коли ж цієї теми забагато і складно з нею справитися; ви заплуталися і не розумієте, що відбувається; вас лякає те, як дитина про це говорить – варто звернутися за допомогою чим раніше, тим краще. Залежно від ситуації, що виникла, спеціаліст зорієнтує вас як краще вибудувати систему допомоги для дитини та кого залучити додатково.

Навіть невеликі кроки назустріч вирішенню проблеми – мають сенс.

Які думки заважають звернутися за професійною допомогою і як усе відбувається насправді?

Елена — Sat, 29 Aug 2020 15:14:16 GMT

Проблема не вирішиться
Фахівець недостатньо досвідчений
Психолог поставиться до проблеми упереджено
Консультування занадто дороге
Рекомендації будуть безглуздими
Тривала робота — це страждання і біль

Джерело: https://smartmedicalcenter.ua/blog/pochemu-vy-izbegaete-psihologov-i-chto-s-etim-delat/

Психологічний супровід до, після та під час вагітності

Елена — Wed, 17 Apr 2019 14:40:02 GMT

Про те, чому важливо користуватися психологічним супроводом при ЕКЗ, оскільки це додатковий стрес для жінки і сім'ї. Психологічна допомога потрібна, щоб знизити рівень тривоги, а також щоб також опрацювати безпліддя з психологічних причин. Іноді люди не використовують цю можливість через брак інформації про її користь, а зовсім не через брак коштів. Добре про це пише психолог К.Г.Бріш щодо терапії розладів прив'язаності, зокрема, у до та у період зачаття дитини.

https://womo.ua/ne-biytesya-shho-vazhlivo-znati-zhinkam-pro-ekz/

Булінг: що це і як протидіяти?

Елена — Fri, 18 Jan 2019 09:39:04 GMT

Булінг - це питання, яке часто турбує батьків і дітей. Деякі мої думки з цього приводу тут - https://www.facebook.com/smartmedicalcenter/videos/448274479041388/

Звідки зароджується агресія у дітей та хто найчастіше потерпає від булінгу?

Чинники дуже різноманітні — має значення навіть атмосфера в колективі викладачів вашої дитини або ви виконуєте домашнє завдання разом чи окремо з дітьми.

На що не можна закривати очі? Як виявити ознаки прояву агресії до вашої дитини? Чому потрібно вчити дітей турбуватися про слабших?

Дізнайтеся відповіді на ці та інші запитання з відеоінтерв’ю.

Ми планували зробити невеликий відеозапис, однак тем для обговорення було так багато, що нам не вдалося скоротити матеріал менш ніж до 40 хвилин.